22.01.2021 Виховна година «Вони загинули за Україну» , присвячена 103-тій річниці бою під Крутами

 

Учитель: шановні семикласники, сьогодні ми поговоримо про страшні сторінки нашої України – про 103 –тю річницю бою під станцією Крути, що під Києвом.

Згадаємо  цвіт  нашого народу , його славних синів і доньок, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче , що було  в кожного з них – життя .
Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу, і сьогодні ятрять його серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої Крути.

Я пропоную вам переглянути відео за посиланням https://drive.google.com/file/d/1P3FBLwFaspdUo2rJFqdqdQNlD9InVnmK/view?usp=sharing

Українські матері!.. Чи є у світі більша любов од материнської?

І чи є більша мужність і сила духу, ніж власноруч поблагословити своє дитя на загибель за честь і волю Вітчизни?

Вони знайшли в собі мужність і силу – київські матері, що виряджали того січневого для своїх синів на станцію Крути.

 Без сліз і стогону поблагословили своїх хлоп’ят на смерть і подвиг.

Це вже потім будуть голосіння і сльози… Потім, коли після тимчасового вигнання більшовицьких окупантів з Києва виїдуть матері на станцію Крути, щоб розшукати до невпізнання понівечені тіла своїх дітей.

 

Потім… Потім, коли ховатимуть останки тих, кого вдасться знайти, коли напівбожевільна мати благатиме, щоб відклали похорон, доки вона відшукає голівку свого порубаного синочка…

 

А нині, 28 січня, матері були гідні своїх дітей-героїв.

А може, діти й стали героями тому, що мали таких матерів?..

 

Ще юнаки , ще майже діти ,
А навкруги і смерть , і кров.
На порох стерти , перебити !-
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити ,
Та рано тішитесь кати :
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти.

Перші згадки і справжня , реальна оцінка захисників Крут відбулася вже після набуття Україною незалежності .

Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів , що захищали українську державність , поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.

Нехай пам’ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною.

І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

 

Народе мій, для всіх завжди відкритий,
Не вір, що воля з’явиться сама,
Не дай себе підступно обдурити,
Мовляв, дороги іншої нема.
Як знову йти до старшого нам брата
Просить своє… й на весь світ працювать,
Не дай себе до нитки обідрати,
Зумів же двічі пута розірвать.

 

Я бажаю вам,  діти, мирних світанків, любові матері, батьківського надійного плеча.

Я хочу, щоб ви ніколи не зазнали лихої долі, поневірянь,  щоб мали можливість навчатися, зростати, мріяти, любити.

Щасливого вам дитинства!