19.04 музика 7 клас

 Доброго ранку, шановні семикласники. ми продовжуємо з вами працювати  дистанційно.

Тема уроку: МУЗИКА ТЕАТРУ

1. Перегляньте презентацію за посиланням.

https://gdz4you.com/prezentaciyi/istoriya-ukrayiny/teatr-ta-muzyka-ukrayiny-hh-st-9655/

2. Розгляньте  теоретичний матеріал. Перші два означення запишіть в зошит та пришліть роботу на мій Вайбер.

Театр (від грец. - місце видовища) — вид мистецтва, шо відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів, і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.

Театральна музика - вокальна та інструментальна музика до театральних вистав, яка сприяє створенню певної емоційної атмосфери, розкриттю ідеї п’єси, цілісності спектаклю, посиленню художньо-емоційного впливу вистави на глядачів.

У драматичному театрі музика, яка використовується у постановках п’єс (драмі, трагедії, комедії), створює певну емоційну атмосферу; поряд із іншими засобами  

вона відтворює історичний, національний колорит, поглиблює характеристики персонажів, підкреслює переломні моменти розвитку дії, драматичні кульмінації. Створюючи музичне оформлення вистави, режисер драматичного театру може залучити до цієї праці композитора, додати музичні п’єси і фрагменти з різних творів, не пов’язаних із певною п’єсою.

У музичному театрі (театрі опери та балету, театрі оперети тощо) музика — це основа музичного дійства, вона є найважливішим засобом характеристики образів і подій, вагомим компонентом драматургії спектаклю. Окрім музичних номерів, що вплітаються в сценічну дію, використовуються і досить великі інструментальні п’єси, що передують усій постановці або окремим актам спектаклю (увертюра, антракти).

 Багато номерів театральної музики, написаних видатними композиторами, «живуть» самостійним життям і виконуються в концертах у первинному вигляді (наприклад, музика Л. ван Бетховена до драми «Егмонт» Й. Гете, Ф. Мендельсона – Бартольді до комедії «Сон літньої ночі» В. Шекспіра) або в здійснених автором обробках, здебільшого у вигляді сюїти (наприклад, сюїти Е. Ґріга з музики до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт», сюїта Ж. Бізе з музики до драми «Арлезіанка» А. Доде тощо).